Моя місія

Я створив GravesMail, бо втомився від того, що постачальники електронної пошти сканують мої повідомлення, відстежують, коли я їх читаю, і продають мої дані рекламодавцям. Я хотів мати поштовий клієнт, який ставиться до моєї пошти як до моєї — вона зберігається на моєму комп’ютері, аналізується локально й ніколи нікуди не вивантажується.

GravesMail — моя відповідь на це. Це поштовий клієнт із пріоритетом конфіденційності, який використовує IMAP суто як транспортний рівень. Ваша пошта завантажується на ваш комп’ютер, аналізується 7-рівневим рушієм виявлення спаму та шкідливого ПЗ, що працює повністю на локальних обчислювальних ресурсах, а потім, якщо ви так вирішите, вилучається із сервера постачальника. Жодна хмарна служба не зберігає вашу пошту. Жодної аналітики й жодного відстеження того, як ви користуєтеся програмою. Жодна третя сторона не отримує доступу до ваших повідомлень.

У GravesMail немає телеметрії. Ваша пошта передається лише між вашим комп’ютером і вашим власним поштовим сервером, і жодні відомості про вас чи вашу пошту не надсилаються ні мені, ні комусь іншому.

Я один розробник і роблю це, бо вірю, що конфіденційність пошти не повинна вимагати підписки чи наукового ступеня з безпеки. GravesMail доступний для Windows, macOS, Linux, iOS та Android.

Як починався GravesMail

GravesMail узагалі не мав з’явитися. Він народився з відчаю — після того як усі інші варіанти було випробувано і жоден не спрацював.

Спершу я попросив про допомогу постачальників пошти

Усе почалося так, як почала б більшість людей. Я звернувся до великих постачальників електронної пошти — компаній, чиї платформи щодня передають мільярди повідомлень, — і попросив їх робити більше. Мою скриньку заливало спамом, і чимала його частина була не просто небажаною рекламою. Вона була зловмисною. Фішингові атаки. Спроби шахрайства. Повідомлення, які відправник узагалі не мав законного права надсилати.

Я попросив постачальників узятися за справу й захистити своїх користувачів. Не відповів жоден. Жоден.

Потім я пішов до органів влади

Я звертався до правоохоронних органів і підрозділів боротьби з кіберзлочинністю на кожному рівні, до якого міг дістатися: місцевому, окружному, міському, на рівні штату, федеральному й міжнародному. Я не просто подавав розпливчасті скарги. Я сам виконав слідчу роботу. Я простежив зловмисників до конкретних адрес, конкретних будівель, конкретних людей. Я знайшов їхні імена, номери телефонів, профілі в соціальних мережах. Я зібрав криміналістичні дані й виклав, що саме вони роблять, крок за кроком, з такою докладністю, якої досить для цифрових доказів.

Майже ніхто не відповів. Ті кілька, що відповіли, нічого не зробили. Докази так і лежали, ніким не торкані.

Потім я взявся за зловмисників сам

Я сканував їхню інфраструктуру. Я відстежував їхні IP-адреси й складав карту їхньої діяльності в центрах обробки даних і хмарних службах. Коли вони переїжджали, я йшов слідом. Я гнався за ними від одного хостинг-провайдера до іншого. Але в цьому й проблема, коли граєш в обороні проти людей, яким нічого втрачати, — вони просто рухаються далі.

Зрештою я зрозумів, що єдина відповідь — щось побудувати

Постачальники не допоможуть, бо це не приносить їм грошей. Правоохоронці не можуть або не хочуть діяти, бо проблема перетинає надто багато кордонів. Пряме протистояння зі злочинцями — це нескінченна гра «вдар крота». Жоден із цих підходів не розв’язує проблеми.

Тож я сів і поставив інше запитання: а що, якби сама технологія зробила спам і фішинг безглуздими?

Спам існує, бо надсилати його дешево, а на нього ведеться досить людей, щоб це давало прибуток. Якщо зламати це рівняння — якщо повідомлень ніхто не побачить, по них ніхто не клацне і вони не принесуть жодного цента, — економіка розвалюється. Злочинці не зупиняються тому, що їх хтось попросив. Вони зупиняються тому, що більше не можуть дозволити собі працювати.

Ось ідея, що стоїть за GravesMail. Кожна інсталяція вивчає спам, який отримує її користувач, і зупиняє його, перш ніж він потрапить на очі. Що ширше розходиться GravesMail, то дорожче зловмисникам обходиться успіх.

Їх убивають витрати.

У що я вірю